22.04.2020 (Дистанційне навчання)
ГРУПА №28
ВІЛЬНО ВИБРАНИЙ ПРЕДМЕТ
УРОК №41-42
ТЕМА: ВЕНЕРИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.
Тема: Венеричні захворювання.
Мета: розширити знання учнів про догляд за шкірою, одягом, взуттям; формувати гігієнічні знання та навички гігієни статевих органів; ознайомити учнів з основними захворюваннями жіночих та чоловічих статевих органів, а також захворюваннями, що передаються статевим шляхом, пояснити механізми їх розповсюдження; їх симптоми; засоби їх профілактики; сприяти усвідомленню шкідливості непродуманих сексуальних зв’язків, а також того, що ризик захворювання зростає залежно від кількості сексуальних партнерів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Питання для роздумів:
1. Від чого залежать терміни настання статевого дозрівання і його інтенсивність?
2. Які вторинні статеві ознаки розвиваються у дівчат та юнаків?
3. Чим обумовлені в підлітків підвищена емоційність і неспокій?
4. Коли настає справжня статева зрілість людини?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
У давньосхідному трактаті «Гілка персика» є таке визначення кохання:
«Три джерела мають потяги людини:
Душу , розум і тіло.
Потяги душ народжують дружбу.
Потяги розуму народжують повагу.
Потяги тіла народжують бажання.
Поєднання трьох потягів народжує кохання».
Людині в житті повинно щастити в трьох випадках: від кого народитися, у кого вчитися і з ким одружитися, щоб народжувати дітей. Але іноді останнє – діти – для деяких людей стають нездійсненою мрією. Чому? Людина завжди налаштована на виконання кращих сподівань. Нерідко на шляху до цього виникають перепони – це хвороби статевої системи. Причини їх бувають різні, найчастіше – неуважність до свого здоров’я, необачність, довіра до людини, яка на це не заслуговує. Як наслідок – душевний біль, аборти, венеричні хвороби. Тому тема сьогоднішнього уроку: «Гігієна та захворювання статевих органів. Венеричні хвороби».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Гігієна статевих органів.
Учитель: Будь-яка хвороба – це завжди фізичні страждання й горе. Це порушення нормальної життєдіяльності організму, внаслідок чого знижуються пристосувальні можливості. Хвороб багато. Кожна хвороба спричиняється по-різному. Але підраховано, що у 70% людей виникнення хвороб залежить від самої людини: це шкідливі звички, порушення санітарно-гігієнічних норм, харчування, відсутність режиму праці й відпочинку, забруднення довкілля.
«Почуття прекрасного і гігієна можуть діяти спільно» (Монтегацц, італійський учений)
Гігієна є важливим аспектом охорони здоров’я і виховання. Майже сто років тому англійський учений Дж. Торбурн сказав: «Я нітрохи не применшую значення блискучих операцій для врятування життя і запобігання стражданням за особливих обставин, але ще важливіші послуги тих, які викладають гігієнічні закони для врятування підростаючого покоління від зла, що веде до деморалізації, страждань і зруйнованого здоров’я».
Набута в дитинстві звичка дотримуватися правил особистої гігієни переходить надалі у свідоме, бережливе ставлення до свого здоров’я, і тому гігієнічні навички потрібно прищеплювати дітям з раннього віку.
2. Захворювання статевих органів.
Учитель:Різноманітні захворювання статевих органів мають кілька причин, однією з яких є неохайний догляд за ними. В результаті мікроорганізми потрапляють до статевих органів.
За недотримання гігієнічних норм у дівчат (жінок) виникають запальні процеси зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки (так звані ерозії).Спричиняють їх мікроорганізми, які потрапляють до статевих органів різними шляхами: через найменші пошкодження слизових оболонок цих органів; із током крові та лімфи з вогнищ інфекцій, зокрема в разі хронічних захворювань (тонзиліту, гаймориту, апендициту, циститу).
Чим вони небезпечні? Насамперед запалення зовнішніх статевих органів може спричинити і запалення органів сечовиділення, бо вони разом складають сечостатеву систему. Якщо запалення жіночих статевих органів виникає, необхідно негайно звернутися до лікаря. При вчасно розпочатому лікуванні, хвороба, як правило, зникає безслідно. Якщо жінка зволікає з лікуванням, процес затягується, хвороба набуває хронічної форми, яку вилікувати набагато важче. Не вилікувані хвороби статевих органів впливають на можливість завагітніти, на перебіг вагітності, пологів. Хронічні запалення маткових труб, яєчників можуть спричинити безпліддя, позаматкову вагітність.
При неохайному догляді за чоловічими статевими органами в результаті проникнення хвороботворних мікроорганізмів, а також при сидячому, малорухливому способі життя, вживанні алкоголю, гострої їжі може виникнути запалення передміхурової залози – простатит. Збудниками простатиту є стафілококи, стрептококи, гонококи тощо. При простатиті виникає біль у промежині, утруднення сечовипускання з частими позивами, гарячка. Ускладненням простатиту є імпотенція. Іншою причиною виникнення захворювання статевих органів є випадкові статеві зв’язки, які часто призводять до венеричних хвороб.
3. Венеричні хвороби.
Учитель: Назва цих захворювань походить від слова «Венера» - богиня кохання в давньогрецькій міфології. Венеричні хвороби – це особлива група інфекційних захворювань, що передаються переважно статевим шляхом. Жодні інші захворювання, мабуть, не пов’язані такою мірою з людськими стосунками, як венеричні. Говорячи про ці хвороби, завжди думаєш про людей, їх інтимні взаємини, мораль та поведінку. Тому ці хвороби ще називають «хворобами поведінки». Нині налічується понад 20 венеричних хвороб. Проти них не виробляється імунітет і в разі повторного зараження хвороба розвивається знову. Ніколи самостійно не виліковуються. Без медичної допомоги людина хворітиме на них усе життя.
До найбільш поширених венеричних хвороб належать сифіліс, гонорея (трипер), трихомоноз, статевий герпес, вагініт, генітальні бородавки (поліпи). Окремо треба говорити про СНІД. Можуть спостерігатися випадки одночасного зараження кількома венеричними хворобами. Ці хвороби небезпечні тяжкими ускладненнями. Діти, народжені від батьків, хворих на венеричну хворобу, як правило, й самі хворі на неї, фізично й розумово неповноцінні. За несвоєчасного лікування такі хвороби можуть уражати будь-які органи й тканини.
Сифіліс. У Європу сифіліс завезли моряки Христофора Колумба в 1493 році. У ХV – ХVІ ст. були навіть епідемії цієї хвороби. Її називали «статевою чумою». В Росію хвороба проникла за часів Івана ІІІ, називали її тоді «польською хворобою». У 1530 р. італійський лікар Фракастро описав муки пастуха Сифілуса. За своє не шанобливе ставлення до богині Венери та бога Аполлона він був уражений хворобою, названою згодом на його честь.
Ця хвороба спричиняється бактерією – блідою спірохетою (трипонемою), зовні схожою на спіраль. Ця хвороба передається під час статевого акту будь-якої форми. На початковій стадії на тому місці, де спірохета проникла до організму, спочатку з’являється безболісна ранка червоно-коричневого кольору, відома як твердий шанкр, тобто виразка. Протягом періоду від шести тижнів до шести місяців після зараження на окремих частинах всього тіла з’являється висип, що не болить і не свербить. Іноді симптомами захворювання є плішивість, біль у горлі, лихоманка, головний біль. Ці симптоми можуть зникнути, але якщо не лікуватися, спірохета продовжить жити в організмі й через кілька років може завдати великої шкоди важливим органам людини. Це може призвести до паралічу, сліпоти, глухоти, божевілля та навіть смерті. Для лікування сифілісу використовують пеніцилін. Треба пам’ятати, що вагітна жінка може передати сифіліс своїй дитині, а це може викликати сліпоту та деформацію кісток.
Сифіліс може передаватися не лише статевим шляхом, але й побутовим – через предмети спільного користування. Збудник сифілісу може потрапити в організм здорової людини через незначні подряпини шкіри під час використання спільного з хворим одягу, сигарет, під час поцілунків. Ознаки цього захворювання проявляються через три-чотири тижні після зараження. У цей період людина ні на що не скаржиться. Навіть досвідчений лікар під час найретельнішого огляду не знайде жодних ознак хвороби. А тим часом спірохети бурхливо розмножуються й поширюються по лімфатичних судинах. Наслідки – ураження всіх органів, руйнування носових перегородок, спотворення обличчя, параліч ніг, тяжкі страждання, смерть.
Гонорея. Спричиняється бактерією гонококом, виникає внаслідок будь-яких форм статевого контакту. Головний симптом у чоловіків – це гнійні виділення зі статевого члена. У жінок це захворювання важче розпізнати, тому що типовими симптомами є лише звичайні виділення з піхви. можливі також болі в нижній частині живота та пекучість під час сечовипускання. Симптоми можуть проявитися через 2-21 день після статевого акту. Якщо хворобу не лікувати, то це може призвести жінку до безпліддя, тому що пошкоджуються маткові труби. У чоловіків ігнорування цієї хвороби також приводить до безпліддя, трапляється артрит, пошкоджуються тканини статевого члена, що утруднює сечовипускання.
Трихоманоз. Ця недуга виникає внаслідок ураження сечостатевих органів джгутиковим мікроорганізмом – трихомонадою. Передається статевим шляхом. У чоловіків часто перебігає в прихованій формі, що спричиняє повторне зараження жінок. Інкубаційний період триває 7-12 днів. Гострий трихоманоз у жінок теж зустрічається рідко, але виражений яскравіше, ніж у чоловіків. Симптоми схожі, як у разі гонореї. Але ускладнення виникають частіше: у жінок – це запалення каналу шийки матки, придатків; у чоловіків – запалення придаткових статевих залоз, сечового міхура.
Статевий герпес. Існують два види вірусу Гермеса. У разі зараження вірусом першого типу герпес з’являється на обличчі у вигляді «простудних» висипок або пухирців. У разі зараження вірусом другого типу герпес з’являється на статевих органах (геніталіях). Герпес передається під час статевого контакту. В інфікованої людини з’являються ранки, через які передається інфекція, доки не відпаде струп. Той, хто доторкнеться до інфікованої ділянки, може заразитися. Як правило, ранки добре видно на чоловічих статевих органах, а на жіночих їх можна й не помітити, особливо, коли висип з’являється на шийці матки або глибоко в піхві. Інфекція виявляється в першу чергу у вигляді висипу: з’являються плями червоного кольору з білими нагноєннями, що нагадують пухирі. Ранки можуть з’явитися в будь-якому місці, через яке вірус зайшов в організм (рот, піхва, анальний отвір, пеніс). У людини може виникнути лихоманка, біль у місці інфікування. а також біль під час сечовипускання. Приблизно через три тижні ранки можуть загоїтися, але вірус при цьому залишається жити в організмі людини й довгий час може «дрімати», не нагадуючи про себе, аж доки людина не потрапить в якусь стресову ситуацію, або інфікується новою хворобою, або просто після статевого контакту. На жаль, ніякого лікування даної хвороби не існує. Деякі ліки можуть лише полегшити стан хворого. Деякий захист забезпечують презервативи. Дослідження виявили зв’язок між другим типом вірусу Гермеса та раком шийки матки. герпес може передаватися від матері до дитини, а це може призвести до сліпоти, глухоти, розумової відсталості та навіть смерті. Емоційні та психічні порушення, що спричиняються Гермесом, можуть завдати більше шкоди, ніж сам фізіологічний ефект цієї хвороби.
Підведення підсумків
Після обговорення прийшли до висновку щодо профілактики та попередження захворювань, що передаються статевим шляхом:
- Користуватися презервативом;
- Обмежувати кількість статевих партнерів;
- Бути розбірливим у виборі сексуальних партнерів.
- Бути чесним і ділитися з партнером своїм минулим щодо наркотиків і сексу.
- Знати симптоми статевих захворювань.
- Бути готовим обмежувати себе і свого партнера.
- Не змішувати секс і наркотики.
Домашнє завдання:
Підготувати повідомлення про СНІД(збудник СНІДу - ВІЛ, симптоми хвороби, шляхи зараження та запобігання ураження).
Дайте відповіді на запитання:
1. Що спільного між цими захворюваннями?
2. Як можна вберегти себе від інфекційних захворювань?
3. Назвіть венеричні хвороби. Чому вони так називаються?
4. Чим відрізняється СНІД від попередніх венеричних захворювань?
Інтерактивне завдання «Сексуальні зв’язки»
Учитель: Коли ми говоримо, що таке сексуальні стосунки, скільки людей ми маємо на увазі? Чи дійсно це завжди двоє людей?
Марійка і Микола – сексуальні партнери. Марійка не знала, що до того, як вони почали зустрічатися, у Миколи було два партнери: Ірина і Катя.
У Каті було два партнери до Миколи, один з них був пов’язаний з сексуальною індустрією, а другий вживав наркотики внутрішньовенно. Один з партнерів того, хто працює в сексуальній індустрії мав сексуальний зв’язок з Марійкою два роки тому.
Учитель: Що станеться, якщо один з цих людей ВІЛ-інфікований або має венеричне захворювання? Скільки людей перебуває на межі ризику? Що варто зробити, щоб захистити себе і людей, які нас оточують?
УСПІХІВ! БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!
